Перевірка факту: Плакат перед посольством Нідерландів у Москві НЕ ілюструє, як "на Донбасі гинули невинні діти" - це фото 2009 року

Перевірка фактів

  • Авторство: Evgenia Prodaeva
Перевірка факту: Плакат перед посольством Нідерландів у Москві НЕ ілюструє, як "на Донбасі гинули невинні діти" - це фото 2009 року Кіномайданчик

Чи є заплакана дівчинка на плакаті біля посольства Нідерландів у Москві жертвою української кампанії 2014-2022 років на Донбасі проти російських і підтримуваних Росією сепаратистських військових сил? Ні, це неправда: пошук у TinEye і в Google показує, що використаний в дизайні плакату кадр зроблений на зйомках російсько-білоруської стрічки "Брестская крепость" у 2009 році.

Твердження з'явилося у твіті (архів тут), опублікованому 24 квітня 2023 року зі словами (в перекладі Google Translate з турецької):

🇷🇺⚔️🇳🇱 Повісили на стіні сусідньої будівлі посольства Нідерландів у Москві:

З 2014 до 2022 року на Донбасі загинуло 11 тисяч людей. Де були Нідерланди всі ці 8 років, коли гинули невинні діти?

На фото до твіту зображений брендмауер - рекламний носій на стіні будівлі - із фотографією маленької дівчинки, яка сидить біля тіла жінки і плаче. Так це виглядало:

Gde8let_tweet.png

(Джерело: скріншот сайту twitter.com, зроблений 19 травня 2023 року о 15:14:00 UTC)

Зворотний пошук зображення в сервісі TinEye видав на момент перевірки 309 результатів, з яких стає зрозуміло, що фотографія дівчинки доступна в інтернеті щонайменше з 2010 року.

Gde8let_tineye2.png

(Джерело: скріншот сайту tineye.com, зроблений 31 травня 2023 року о 16:18:33 UTC)

Найдавніший результат датований 23 червня 2010 року. Це відгук на російсько-білоруський фільм "Брестская крепость" ("Брестська фортеця") із заголовком "Брестская крепость удивила качеством".

На сайті стрічки 2010 року "Брестська фортеця" у розділі "Галерея" справді є такий знімок (для збільшення зображення натисніть на нього):

Gde8let_filmsite.png

(Джерело: скріншот сайту brestkrepost-film.ru, зроблений 1 червня 2023 року о 15:06:03 UTC)

Так виглядає фото №28 в галереї при натисканні на зменшене зображення:

Gde8let_filmsite_popup.png

(Джерело: скріншот сайту brestkrepost-film.ru, зроблений 1 червня 2023 року о 15:07:21 UTC)

Один з результатів видачі зворотного пошуку зображення в Google Lens посилається на опублікований 5 серпня 2015 року фейсбук-допис, у якому журналістка Галина Созарчук розповідає історію створення знімку. Созарчук називає себе подругою Олени Меркурьєвої, яку сайт "Брестська фортеця" називає одним із фотографів фільму. (Созарчук називає її директоркою фільму). За словами журналістки, маленька героїня фото - актриса масовки, і "до Донбасу ніякого стосунку не має". Переклад з російської Lead Stories:

Зробив цей знімок фотограф Володимир Гайслер у 2009-му році, на знімальному майданчику, у перерві між зйомкою епізодів. Дівчинка була дуже налякана справжнім танком, який за сценарієм рухався в кадрі прямо на неї. Зйомки довелося зупинити і заспокоювати дитину всією групою.

Lead Stories надіслали запит "Студії Военфильм" Ігоря Угольникова, який вказаний автором ідеї і генеральним продюсером "Брестської фортеці" на сайті фільму, щоб отримати більше інформації про походження фотографії. Ми оновимо цей матеріал, якщо відповідь надійде.

В акаунті фотографа Володимира Гайслера на сайті портфоліо sight.photo також є зображення із серії під назвою "Кіно".

Російська пропаганда неодноразово використовувала фото дівчинки для створення фейків про війну з Україною. Зокрема, українська організація Stopfake фіксувала використання знімку ще в 2014 році.

У посольстві Королівства Нідерландів у Москві на запитання Lead Stories 19 травня 2023 року імейлом відповіли, що брендмауер з дівчинкою справді висить на будівлі неподалік посольства (переклад з англійської Lead Stories):

Рекламний щит справді (досі) висить на будівлі поруч із посольством Нідерландів.

Питання білборду -- 'Де були Нідерланди всі ці 8 років, коли гинули невинні діти?' -- стосується інтерпретації російським урядом подій у східних регіонах України. Москва стверджує, що Україна "напала" на Донбас у 2014 році і тероризувала його обстрілами протягом 8 років, вбиваючи дітей. Згідно з цією пропагандою, у 2022 році Росія прийшла "захищати" їх від "геноциду".

За даними ООН, у 2014 - 2021 роках у бойових діях на Донбасі загинули 14200-14400 людей. З них щонайменше 3404 цивільних.

Білборд, ймовірно, адресований Нідерландам через відмову Росії визнати рішення голландського Окружного суду Гааги від 17 листопада 2022 року, який дійшов висновку, що Росія здійснювала загальний контроль над так званою "ДНР" на час збиття рейсу MH17 Малазійських авіаліній у 2014 році. 192 пасажира рейсу MH17 були громадянами Нідерландів. Загалом у катастрофі загинули 298 людей, в тому числі 80 дітей.

Росія, яка перебуває під міжнародними санкціями за анексію Криму та війну в Україні, заперечує свою причетність до катастрофи і не визнає судові рішення в цій справі.

Lead Stories перевірили інші твердження, пов'язані з війною Росії проти України. Ці матеріали можна знайти тут.

Про Нас

International Fact-Checking Organization Meta Third-Party Fact Checker

«Lead Stories» це веб-сайт, що знаходить та перевіряє матеріали у засобах масової інформації, які вводять в оману та не відповідають дійсності.
Знайшли інформацію? Поділіться з нами!.

Lead Stories це:


Найпопулярніші

Останні

Поділіться своєю думкою