Чи показало опубліковане в лютому 2023 року соціологічне дослідження, що в Польщі погіршується ставлення до українців через російську мову? Ні, це неправда: один з авторів дослідження в коментарі Lead Stories заперечив, що в дослідженні йдеться про таке. В опублікованих результатах дослідження мова також не згадується. Підміна понять сталася через оціночне судження голови Об'єднання українців у Польщі Мирослава Скірки, висловлене в коментарі польському виданню.
Твердження з'явилося у статті видання "Ліга.Бізнес", опублікованій 10 лютого 2023 року із заголовком «Дратує російська мова та "русский мир": у Польщі погіршується ставлення до українців -- опитування» (архів тут). Статтю широко цитували в українському Фейсбуці.
Так виглядала публікація на час написання цього матеріалу:
(Джерело: скріншот сайту biz.liga.net, зроблений 13 січня 2023 року о 20:56:54 UTC)
У статті написано:
Опитування Варшавського університету та Економіко-гуманітарного університету у Варшаві показало, що ставлення поляків до українців, які виїхали до цієї країни після початку повномасштабної війни, погіршилося. Про це пише видання Rzeczpospolita.
Різниця в ставленні до українців стала помітною на тлі результатів першого аналогічного опитування, яке проводилося наприкінці квітня 2022 року і було опубліковано у червні.
Далі в тексті було таке (орфографія оригіналу збережена):
Проти квітня 2022 року значущість для поляків українського націоналізму зменшилася, але водночас частіше згадувалася інакша культура українців, зазначають дослідники.
"Насамперед нас дратує навколишня іноземна мова, в основному російська, якою говорять біженці. Зрештою, це "ворожа мова", ми втрачаємо уявлення про те, хто вони насправді", - прокоментував виданню Мирослав Скурка, президент Спілки українців у Польщі.
Однак процитована стаття Rzeczpospolita про це не говорить. Результати опитування Варшавського університету та Економіко-гуманітарного університету у Варшаві також не збігаються з тими, про які повідомляє "Ліга.Бізнес".
Результати дослідження, згаданого в статті "Ліги.Бізнес", опубліковані 9 лютого 2023 року на ResearchGate із назвою "Сприйняття громадськістю українських біженців, мігрантів та вжитих державою заходів", як її перекладає Google Translate. У дослідженні сказано, що "індекс сприйняття мігрантів" щодо українських біженців істотно не змінився в порівнянні з попереднім опитуванням. 80% від 584 опитаних у січні 2023 року сприймали біженців позитивно. У квітні-травні 2022 року таких було 78% від 380 опитаних. (Похибка становила 4 та 5 відсотків відповідно для двох опитувань.)
(Джерело: скріншот документу у форматі pdf з сайту researchgate.net, зроблений 13 січня 2023 року о 17:51:44 UTC)
Всупереч повідомленням "Liga.Бізнес", опитування показали, що між 2022 і 2023 роками бажання респондентів мати українських сусідів, гостей чи родичів дещо зросло.
На питання "Чи погодились би ви, щоб українці жили у вашій місцевості?" у січні 2023 року "так" відповіли 86% респондентів, у квітні-травні 2022 року - 83%. "Ні" відповіли 6% тоді й тоді.
До свого помешкання запросили б українців 28% у січні 2023 року, а було 23% у квітні-травні 2022 року.
65% опитаних у січні 2023 року погодились би, щоб їхня дитина побралася з українцем/українкою. У квітні-травні 2022 року таких було 64%.
Проте дослідники виявили невідповідність, яку назвали "дисонансом позитивного сприйняття". Коли вони спитали респондентів, чи змінилося їхнє ставлення до українських біженців, то одразу 25% людей відповіли ствердно. 68% від цієї підгрупи респондентів -- менше 100 осіб -- сказали, що їхнє ставлення погіршилося.
Автори дослідження зауважують, що цей феномен ще потрібно дослідити. Таке питання дослідники ставили вперше у січні 2023 року, і дослідники не мають з чим порівняти результати.
Ніде в опублікованій доповіді не згадується мова біженців. Про потенційну загрозу, яку поляки вбачають в українських біженцях, у презентації написано таке:
Потенційні загрози для Польщі з боку біженців з України включають: негативний вплив на ринку праці, негативний вплив на польську економіку/державний бюджет/зростання інфляції та злочинності. Порівняно з квітнем 2022 року аналіз відповідей на це відкрите запитання показав, що знизилися побоювання щодо українського націоналізму, а збільшилися - побоювання претензійного ставлення та іншої культури.
Lead Stories звернулися до керівника проєкту Роберта Станішевського із запитанням: "Чи вказували респонденти російську мову як потенційну загрозу, що йде від українців?". 13 лютого у Месенджері він відповів:
Ми не розглядали це питання в дослідженні. Відповіді на питання про потенційні загрози наведені в прес-релізі.
Відповіді на питання про потенційні загрози містяться у презентації. Ось ці відповіді, жодну з яких не можна трактувати як роздратованість через мову біженців. Варіанти, що набули більшої ваги: "інша культура" ("Inna kultura") - позначений сірим кольором, "претензійне ставлення" ("Postawa roszczeniowa") - коричневим на інфографіці справа, де відповіді за січень 2023 року. Також, як випливає з візуального порівняння інфографік, зросла вага відповіді "крадіжки" ("Kradzieże"):
(Джерело: скріншот документу у форматі pdf з сайту researchgate.net, зроблений 13 січня 2023 року о 18:50:52 UTC)
Інфографіка не вказує питому вагу чи відсоток згадування кожної з відповідей. У словесній частині презентації сказано, що загалом відсоток людей, які не вбачають жодних загроз у біженцях з України, збільшився з 66% у квітні 2022 року до 72% у січні 2023 року.
У статті польського видання Rzeczpospolita, на яку посилається "Ліга.Бізнес", є коментар голови Об'єднання українців у Польщі Мирослава Скірки, у якому згадується російська мова. Повністю його цитата у відредагованому для точності перекладі через Google Translate звучить так:
Мірослава Скірку, голову Союзу українців у Польщі, не дивує ставлення поляків до українців. - Перш за все, нас дратує іноземна мова, яка нас оточує, переважно російська, якою користуються біженці. Зрештою, це "мова ворога", ми втрачаємо уявлення про те, хто вони насправді, - пояснює президент Скірка.
Що означає інша культура, яка негативно налаштовує нас на цей народ? - Це зарозумілість, яка є пережитком "русского мира" в цьому суспільстві, на жаль, іноді це елемент внутрішньої культури, яка в Росії, в Україні є символом високого статусу і добробуту. Це захоплення снобізмом, дорогими автомобілями, недотримання заборон на кшталт обмеження швидкості, паркування в недозволених місцях. Ми не приймаємо це. Українці не лише хоробрі воїни. І я вважаю, це добре, що ми це помічаємо, бо вони наші гості, а ми господарі, - оцінює Мирослав Скірка.
Lead Stories зв'язалися з паном Скіркою і запитали, яке саме питання йому запропонували прокоментувати у польському виданні Rzeczpospolita, а також чи спирався він у своїх твердженнях на дослідження, чи то було його власне припущення. Мирослав Скірка у відповіді Lead Stories електронною поштою 13 лютого 2023 року сказав, що його коментар був відповіддю на запитання журналіста Rzeczpospolita: "Які елементи культури українців в Польщі все менше та менше полюбляють?" Щодо джерел своїх даних пан Скірка зауважив, що розмовляв з дуже багатьма поляками про українських біженців, а також спостерігав за ними сам:
Це досить природний процес спостереження за поведінкою людей, які в Польщі вже рік, і люди це все зустрічають протягом року, тобто накопичується довгий досвід, у якому запам'ятовується і добре, і погане.
Отже, коментар Скірки ґрунтується на його власних спостереженнях і розмовах зі знайомими поляками, тому не є репрезентативним для всієї країни. Він стосується лише одного аспекту - культури українців, у розумінні поняття "культура" паном Скіркою, а тому не охоплює усі ймовірні причини змін у ставленні до українців, серед яких мова може й не бути головною чи значущою.
Соцопитування "Сприйняття громадськістю українських біженців, мігрантів та вжитих державою заходів" не виявляло причини змін у сприйнятті українців - лише фіксувало зміни як такі.
Rzeczpospolita поставила коментар Мирослава Скірки наприкінці матеріалу, вона не цитувала його у заголовку та ліді статті, а також окреслила, що коментар є оцінкою. Тоді як "Ліга.Бізнес" перемішала в заголовку результати соцопитування з окремим оціночним судженням людини, яка поділилася своїми спостереженнями.
Lead Stories перевірили інші твердження, пов'язані з війною Росії проти України. Ці матеріали можна знайти тут.
