Чи заборонив український парламент знімати на відео співробітників територіальних центрів комплектування? Ні, це неправда: в Україні таких законів немає. У законопроєкті щодо захисту персональних даних мобілізація не згадується -- там пропонується заздалегідь попереджати людей про зйомку, незалежно від її місця.
Твердження з'явилося у відео (архів тут), опублікованому в тікток 22 листопада 2024 року. Напис у текстовій плашці відео стверджував:
ЗЙОМКУ ЗЛОЧИНІВ ТЦК ЗАБОРОНЕНО.
Закадровий голос повідомляв:
Злочини ТЦК не можна знімати на відео. Верховна Рада України ухвалила закон, який вводить суворі обмеження на зйомку непублічних осіб без їхнього дозволу. Тепер можна зіткнутися з юридичними наслідками за публікацію відео з насильницькою мобілізацією.
Так це виглядело:
(Джерело: скриншот сайту tiktok.com, зроблений 26 листопада 2024 року о 15:46:14 UTC)
На словах "ухвалила закон" у відео показали скриншот картки законопроєкту 3939-IX "Про захист персональних даних" (архів тут), таким чином вказавши, який саме закон мається на увазі. На момент написання статті документ мав статус проєкту. Його ухвалили за основу 20 листопада 2024 року, але законом, який набув чинності, цей документ ще не став, і під час подальшого розгляду його текст може змінитися. (Шлях законопроєктів від реєстрації до прийняття описаний у статтях 102 - 137 Закону "Про Регламент Верховної Ради України").
У поточній версії тексту законопроєктy 3939-IX (архів тут) від 25 жовтня 2022 року немає згадок про територіальні центри комплектування (ТЦК), мобілізацію, військовослужбовців.
(Джерело: скриншот документа з сайту itd.rada.gov.ua, зроблений 26 листопада 2024 року о 14:26:15 UTC)
(Джерело: скриншот документа з сайту itd.rada.gov.ua, зроблений 26 листопада 2024 року о 14:32:45 UTC)
(Джерело: скриншот документа з сайту itd.rada.gov.ua, зроблений 26 листопада 2024 року о 14:33:53 UTC)
Положення законопроєкту щодо відеозйомки викладені в статті 11. Пропонується, щоб людей, які потрапляють в кадр, завчасно про це повідомляли, навіть якщо зйомка відбувається на вулиці чи під час публічних заходів:
1. У разі здійснення аудіозапису, відеозйомки, кінозйомки, фотозйомки або будьякої іншої фіксації зображення або голосу суб'єкта персональних даних, незалежно від технології що використовувалася, відкрито на вулиці або на заходах публічного характеру (публічних зборах, конференціях тощо), контролер зобов'язаний завчасно вжити достатніх заходів для повідомлення суб'єктів персональних даних про здійснення аудіозапису, відеозйомки, кінозйомки, фотозйомки або будь-якої іншої фіксації зображення або голосу суб'єкта персональних даних, а також мети цієї фіксації, у спосіб, який надає можливість суб'єкту персональних даних заперечити проти обробки його персональних даних.
Діюче українське законодавство -- стаття 307 Цивільного Кодексу України (архів тут) -- дозволяє фотографувати чи знімати на відео людину в громадських місцях без завчасного повідомлення, припускаючи, що згода на зйомку надана.
У пояснювальній записці сказано, що законопроєкт 3939-IX розроблений для узгодження українського законодавства про обробку персональних даних із законодавством Європейського Союзу, зокрема, із Загальним регламентом про захист даних (GDPR).
Lead Stories надіслали голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку запит із проханням прокоментувати досліджуване твердження. Стефанчук вказаний першим у переліку авторів законопроєкту. На час публікації відповідь ще не надійшла.
У списку законів (архів тут), прийнятих парламентом у листопаді й жовтні 2024 року, немає таких, що регулюють обробку персональних даних чи відеозйомку.
Lead Stories перевірили й інші твердження, пов'язані з війною Росії проти України. Ці матеріали можна знайти тут.
